Науково-практична конференція: "Сучасні досягнення лабораторної діагностики для практичної медицини"

Запрошуємо лікарів на науково-практичну конференцію, присвячену новітнім підходам у лабораторній діагностиці та їхньому практичному значенню для клінічної медицини.

Кому буде корисно:

Клінічним лабораторним діагностам, генетикам, сімейним лікарям, імунологам, фахівцям з клінічної біохімії, лікарям невідкладних станів та мікробіологам.

У програмі передбачено розбір таких тем:

— Інтерпретація гістограм і скатерограм на гематологічних аналізаторах. Гістограми, отримані на автоматизованих гематологічних аналізаторах, мають велике діагностичне та морфологічне значення. Вони попереджають нас про те, чи потрібна підготовка та дослідження периферичної крові, особливо в центрах із високим навантаженням зразків. Значення гістограм полягає у вияв-ленні патологічних процесів крові, формуванні можливого діагнозу, контролі цілісності зразка, визначення потреби мікроскопії мазка крові, а також як інструмент контролю якості (виявлення помилкових результатів та їх потенційних причин). Гістограми, отримані з автоматичних аналізаторів, повинні доповнювати гематологічні параметри та дослідження мазка периферичної крові.

— Гострий панкреатит. Лабораторна діагностика. Лабораторні дослідження гострого панкреатиту передбачають в основному вимірювання високого рівня панкреатичних ферментів, зокрема ліпази та амілази у зразках крові. Додаткові аналізи крові, такі як тригліцериди, можуть допомогти оцінити тяжкість захворювання і потенційні ускладнення. Інші допоміжні тести (азот сечовини крові, гази артеріальної крові) використовуються для оцінки прогнозу захворювання.

- Еволіція методів ШОЕ. Феномен прискореного осідання еритроцитів був помічений у давнину, ще за часів Гіппократа та Галена. Широко використовуючи метод кровопускань, лікарі на той час помітили, що розшарування забарвленої і безбарвної частин випущеної крові в багатьох хворих виражено різкіше, ніж в здорових людей. Метод ШОЕ, який вперше запропонований як лабораторний тест наприкінці 19 століття на теперішній час виконується з використанням автоматизованих систем, які надають результат за короткий проміжок часу.

— Сучасні методи досліджень в трансплантології: ПЛР, секвенування та оптичне картування геному.

1. HLA – типування (лейкоцитарні антигени людини) для підбору донора при трансплантації

2. HPA-типування (тромбоцитарні антигени людини) для підбору донорських тромбоцитів в транс-фузійній медицині та неонатальній алоімунній тромбоцитопенії

3.RBC-типування (еритроцитарні антигени людини), або визначення еритроцитарних антигенів

4. Виявлення найпоширеніших та найбільш небезпечних патогенів, таких як Cytomegalovirus, Epstein-Barr virus, BK вірус, JC вірус, що можуть призвести до ускладнень після трансплантації

5. Виявлення ключових мутацій, асоційованих з різними типами онкологічних захворювань

6.Фармакогеноміка для підбору ефективної терапії

— Інтерпретація лабораторних результатів: вплив на якість клінічних рішень та безпеку пацієнта. У сучасній клінічній практиці лабораторні результати є ключовим елементом діагностичного процесу. Водночас їхня значущість може відрізнятися: одні безпосередньо впливають на безпеку пацієнта та потребують негайних дій, інші — лише доповнюють клінічне рішення. У доповіді розглянуто приклади різної критичності та наведено огляд доказових джерел, що допомагають визначати пріоритети інтерпретації результатів для підвищення якості клінічних рішень.

Науково-практична конференція має важливе значення для лікарів-лаборантів, щоб бути в курсі нових технологій, ділитися інноваційними діагностичними методами, налагоджувати зв'язки з колегами та лідерами галузі, а також отримувати інформацію про нові дослідження, що зрештою покращує догляд за пацієнтами завдяки підвищенню точності діагностики та прийняття клінічних рішень. Участь у конференції може забезпечити нове відчуття мотивації та натхнення, заохочуючи лікарів-лаборантів впроваджувати нові стратегії та вести свої команди до успіху.